Картонно-Паперова Компанія

Папір санітарно-гігієнічного призначення (СГП). Санітарно-гігієнічні вироби.
Папір СГП – легкий і тонкий папір з крепом. Може бути виготовлений як з первинного матеріалу (целюлоза), так і з вторинного (макулатура).
Застосування
Папір СГП використовується для виробництва широкого спектру виробів з різними властивостями і якістю. Основними характеристиками є: міцність, вбирання, вага, товщина, яскравість / білизна, розтягуваність, вигляд та приємність на дотик.
Виробництво
Папір СГП виробляється на папероробній машині, яка має один сушильний циліндр, який нагрівається парою. В якості сировини використовується целюлоза. Сушильний циліндр обливається клеючою рідиною для зв’язки паперового полотна. Готове полотно знімається спеціальним лезом із поверхні циліндру. Складчастість полотна залежить від якості клеючої речовини, геометрії різального леза, різниці швидкості обертання між сушильним циліндром та останнім циліндром машини, а також від якісних характеристик сировини.
Властивості паперу можна контролювати за допомогою якості вхідної сировини, складчастості та домішок (як для основи, так і для облицювального шару). Водостійкість часто грає важливу роль для паперу.
Основа целюлозна
Целюлозна основа використовується для виробництва хустинок, серветок, туалетного паперу та побутових паперових рушників. Папір використовувався для гігієни протягом століть, але спеціальний папір СГП почав вироблятися і використовуватись лише перед початком 40-х рр. ХХ ст. У Західній Європі широкомасштабне виробництво почалося лише в 1960-х.
Хустинки
Хустинки (носовички) приписуються до класу легких, поглинаючих, зручних паперових виробів, які використовуються для обличчя. Зазвичай використовується як тип гігієнічних засобів, які продаються в коробках або поліетиленових упакуваннях і призначені для видалення утвореного в носовій порожнині слизу.
Перші хустинки були представлені в 20-х рр. ХХ ст. З роками їх вдосконалювали, звертаючи особливу увагу м’якості і одночасній міцності, але первинна форма їх не зазнала змін. Сьогодні кожна людина в Європі використовує в середньому 200 хустинок на рік, використовуючи також їх в таких альтернативних призначеннях, як витирання ран, витирання рук і обличчя, та протирання лінз окулярів.
Важливе завдання приділялося хустинкам під час епідемії свинячого грипу для зменшення розповсюдження подразників хвороби. Наприклад, у Великобританії уряд провів кампанію, яка спонукала людей прикривати дихальні шляхи під час кашлю або чихання.
Паперові рушники
Паперові рушники займають друге місце за частотою використання серед санітарно-гігієнічних виробів кінцевими споживачами. Цей вид паперу має зазвичай щільність (вагу) в межах 20-24 г/м2. В основному виробляються у формі рулонів двошарового паперу. Рушники можуть вироблятися як на 100% з целюлози, так і на 100% з макулатури, а також із змішаної сировини. Для підвищення міцності в основному до макулатурної основи додається целюлоза.
Папір на обгортку
Папір на обгортку – це тонкий папір, що просвічується, призначений для обгортання і оберігання крихких речей.

Туалетний папір
Рулони туалетного паперу були доступними вже з кінця ХІХ ст. Сьогодні в Європі використовують щорічно понад 20 млрд. рулонів туалетного паперу.
Серветки
Столові серветки бувають одно, дво або 4 шарові різної якості, розмірів, упакувань, кольорів і текстур залежно від стилю і місця використання. Склад сировини, а точніше метод оброблення целюлози, для виробництва серветок варіює залежно від очікуваної якості товару.
Промисловість
Із загального світового обсягу виробництва санітарно-гігієнічних виробів у 21 млн. тонн, частка Європи становить приблизно шість млн.
Вартість європейського ринку становить 10 млрд. EUR щорічно і зростає на 3%. Європейський ринок займає приблизно 23% світового. Частка санітарно-гігієнічних виробів у картонно-паперовій промисловості становить приблизно 10%. В пн. Америці люди споживають в середньому в 3 рази більше санітарно-гігієнічних виробів, ніж в Європі.
В Європі моніторинг промисловості проводить торгова асоціація “Європейський Симпозіум СГВ” (ETS). Члени ETS становлять більшість виробників паперу Європи та приблизно 90% виробників санітарно-гігієнічних виробів. Заснована асоціація ETS в 1971 році, з 1992 року осередок асоціації знаходиться в Брюсселі.
Охорона навколишнього середовища
Промисловість санітарно-гігієнічних виробів, вкупі з іншими супутніми виробниками паперу і картону, покладає великі зусилля для мінімізації впливу на навколишнє середовище. Сировина із оновлювальних джерел тепер становить порядку 46,5 % загального споживання. Промисловість розраховує на 50% використання біопалива і є високоефективною з точки зору енергоспоживання. Завдяки таким заходам як покращення технологічних процесів та поєднання теплової та електроенергії вдалося здобути таких результатів як зниження основного споживання енергії на 16% та на 11% електроенергії. В силу використання процесоорієнтованих заходів та збільшення частки споживання низьковуглецевого палива, викиди вуглекислого газу вдалося знизити на 25%. Колись використані паперові вироби отримують нове життя як переробний матеріал або біопаливо.
Торгівельна організація сфери гігієнічних виробів EDANA, яка включає такі вироби як побутові серветки, щорічно оприлюднює екологічний аспект діяльності галузі, починаючи з 2005 року. Вплив галузі на навколишнє середовище, зрештою, відносно невеликий. Наприклад, менше 1% промислової деревини іде на виробництво паперових санітарно-гігієнічних виробів. В додаток, частка в об’ємах твердих відходів загалом на санітарно-гігієнічні вироби припадає менше, ніж 0,5%, а серед міських твердих відходів – 2%, порівнюючи з частками паперового і картонного сміття у розмірі по 18-20% кожного.
Стосовно целюлози, залишається відкритим питання про більшу доцільність використання переробленої целюлози чи нової стосовно охорони навколишнього середовища, оскільки кожен із видів має як свої переваги, так і недоліки.
У кожному випадку екологічний вплив є різним, залежно, наприклад, від розташування фабрики, близькість сировини до виробництва, енергоспоживання та утилізація відходів. Насправді, доцільнішим може бути використання кожного із зазначених типів сировини.
Використання вторинної сировини дає такі переваги:
Добування волокна з допомогою вичищання від чорнил задля виключення потреби у висушуванні виробу чи транспортуванні здалека мокрої целюлози.
Обробляти вичищену масу для максимізації корисного використання і мінімізації тягару сміття на суспільство;
Відбирання макулатурного паперу відповідно до вимог щодо кінцевого виробу, що також сприяє ефективності.
Використання первинної сировини дає такі переваги:
Управління використанням сировини задля підтримки раціонального використання деревини такими способом, як документація використання лісу та низка стандартів стосовно опіки.
Розгляд можливості використання оновлювальних енергоносіїв та використання біопалива для зменшення викидів вуглекислого газу.
Використання обох видів сировини дає такі переваги:
Оптимізація енергоспоживання у виробництві санітарно-гігієнічних виробів;
Пошук альтернативних джерел енергії для виробництва;
Виготовлення виробів, які максимізують функціональність і оптимізують споживання;
Дослідження альтернативних систем утилізації виробів для зменшення впливу використаних виробів на навколишнє середовище.
Конфедерація європейських виробників паперу оприлюднила звіти, що зосереджені на повноваженнях виробників. В 2002 конфедерація зазначила, що трохи більше 60% целюлози і паперу Європи виробляється за міжнародною схемою еко-менеджменту. Спроектовано багато “еко-наклейок” для того, щоб споживачі могли розпізнати продукцію, яка вироблена за природоохоронними стандартами. Найбільшого розвитку набрала програма еко-наклейок в пізні 70-ті, спочатку за німецькими національними схемами Blue Angel, потім наслідувана програмою Nordic Swan (1989). В 1992 році до хвилі підключилася європейська організація, звана EU Flower. Основним завданням є підтримка розвитку екологічності, соціальних та економічних критеріїв.
Види еко-наклейок
Є три типи еко-наклейок, регламентовані ISO:
Тип І: ISO 14024
В цьому типі наклейок критерій визначається третіми особами. Теоретично визначається вплив на природній кругообіг і оцінюється за критерієм “дозволено/не дозволено”. В Європі уповноваженим органом є EU Flower.
Тип II : ISO 14021
Ці наклейки основані на задекларованих показниках самих виробників чи дистриб’юторів. Широко відомі серед таких заяв є “!00% вторинна сировина” у відношенні паперу.
Тип III : ISO 14025
В цих наклейках зазначаються чисельні показники впливу виробу на навколишнє середовище. Відомі як екологічні декларації виробу (англ. Environmental Product Declarations, EPD), ці наклейки основані на незалежному висвітлені життєвого циклу даного виробу. Дані, подані виробниками, також оцінюється незалежно. Найбільш відомий приклад в паперовій промисловості – паперовий Профіль. Стверджувати, що виріб відповідає вимогам ІІІ типу сертифікації, можна лише за наявності значка перевіряючого органу.

Всі права захищено 2009 - 2014